- сторожити
- вартаваць
Українсько-білоруський словник. 2013.
Українсько-білоруський словник. 2013.
сторожити — жу/, жи/ш, недок. 1) неперех. Бути сторожем, виконувати обов язки сторожа; сторожувати. 2) перех. Стежити за безпекою кого , чого небудь, охороняти, стерегти когось, щось. || Уважно стежити за ким , чим небудь, підстерігати когось, щось … Український тлумачний словник
сторожити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ґардувати — у/ю, у/єш, недок., зах. Вартувати; сторожити … Український тлумачний словник
попильнувати — у/ю, у/єш, док. 1) перех. Стерегти, сторожити кого , що небудь якийсь час. 2) перех. і неперех. Стежити, слідкувати за ким , чим небудь якийсь час. || Доглядати кого небудь якийсь час. 3) неперех. Дбати про кого, що небудь якийсь час … Український тлумачний словник
посторожити — жу/, жи/ш, док., перех. Сторожити якийсь час … Український тлумачний словник
стороження — я, с., заст. Дія за знач. сторожити … Український тлумачний словник
сторожувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех., у чому, на чому, біля чого, при чому і без додатка. Бути сторожем, виконувати обов язки сторожа; сторожити. 2) перех. і неперех., розм. Стежити за безпекою кого , чого небудь, охороняти, стерегти когось, щось. ||… … Український тлумачний словник
охороняти — 1) = охоронити (оберігати кого / що н. від небезпеки, якоїсь загрози тощо), стерегти, пильнувати, вартувати, чатувати, сторожити, у[в]безпечувати, у[в]безпечити, сторожувати, хоронити Пор. захищати 1) 2) див. оберігати I … Словник синонімів української мови